Столиця наша, то стародавня казка,
З легендами та співами по над Дніпром.
Мій Киів - ти у житті моім підказка
Під сонячно блакитним прапором!!!
Мій Киів, як я сумую за тобою...
Як же давно не зустрічались ми!!!
Я обіцяла ми зустрінемось весною,
Коли розквітне все після зими...
Та на весні цієі зустрічі не сталось.
А може влітку буду я по Киіву гуляти,
Як ще узимку мені дуже часто мріялось
Із старовинним містом стану розмовляти.
Розмови наші про казаків та історію...
Іще про синє - синє Чорне моє море,
Та ось і літу вже кінець, а я все мрію,
Що унесе Дніпро моє й твоє Вкраіна горе.
Ніяк я не зберусь у Киів милий свій...
Відвідати я хочу Києво-Печерську Лавру.
Тоді обов,язково закінчу збірник свій,
Назву його "Вкраіну-Неньку свою славлю".
Піду до Володимира, йому вклонюсь...
Та до Андрієвськоі церкви треба завітати,
На міст Патона із хвилюванням підіймусь.
Захочеться мені за наш Дніпро співати.
Так заспівймо пісню за нашу Вкраіну,
За іі незрівняну мальовничу красу...
Любіть іі, як парубок кохає дівчину,
Що різноманітні стрічки заплітає у косу.