Була запрошена на каву з молоком…
Сиділа й думала: «Піти чи не піти..»
Ссипався час у гірку чистеньким піском
І в височенну збився скелю самоти…
А він чекав мріливо-лагідну, таку,
Що ніби пара, легкокрила, без турбот,
Веселу, жваву, емоційну, говірку…
Ще щоби мала безліч якісних чеснот…
Чи я така? Хвилину – так, хвилину – ні…
Проблем достатньо, їх би кинути в камін…
Чоловікам своєї досить метушні…
Хто знає, сильний чи слабкий сьогодні він…
І все ж пішла… хоч маю каву з молоком
Смачненьку вдома… Просто привід: віднайти
Не те, що б’є себе у груди кулаком…
Того, хто згладить у мені мої кути…
(28.08.16)
Перевод Светланы Груздевой -
http://www.stihi.ru/2016/09/17/9610
Оригинал: http://www.stihi.ru/2016/09/13/8680
Приглашена была на кофе с молоком…
Сидела, думала: «пойти мне или нет?»..
Ссыпалось время в горку чистеньким песком,
И сбился в горку одиночества сюжет…
А он мечтательно-послушную так ждал,
Что легкокрыла, но не лишена ума.
Что веселушка и болтушка, чувства шквал…
При этом также добродетельна весьма…
А я – такая?.. кто касался этих тем?..
Проблем по горло: как бы вбросить их в огонь.
Мужчины – им хватает собственных проблем.
Кто скажет, сильный иль ослаб сегодня он…
И всё ж – пошла, хоть есть же кофе с молоком
И дома… повод же достойный, и вполне:
Найти не то, что в грудь себя бьёт кулаком –
Того, кто сгладил бы углы мои во мне…