***

Татьяна Гайдидей-Довбня
Мила Україно, що з тобою стало,
Для  життя та щастя місця в тобі мало.
Чом твоїй дівчині в край чужий манеться,
Чом додому хлопець жити не вернеться?
Страшно, мов не ненька ти, мачуха чужа,
Очі наче крига та посмішка хижа.
Для дітей  немає ні тепла, ні жалю,
Схаменись, рідненька, я тебе благаю.
Ти така велична, слов’янська держава,
Встань з колін, здіймися, наче вільна пава.
Рід свій не ганьби ти, братів не цурайся,
В європейські ігри з народом не грайся.
Маєш в собі сили стати незалежною,
Бути для народу матінкою ніжною.

1.09.2016