"...Мабуть, це рай, мабуть, я вже не з вами
І колискову вам співати не мені,
Та хтось, колись, згадай мене віршами,
Згадай всіх тих, що полягли в війні."
Излюбленное Бессилие
Ти вже не тут...
Та я колись згадаю,
як гірко розсипались по дорозі
і назавжди між зорями губились
безсонні вірші,
як вони дивились
крізь ніч червону
тихими очима.