ИРИНА БОГОВИНА
На порозi знову осiнь...
http://www.stihi.ru/2016/09/01/5971
-------------------------------------
***
На порозі знову осінь,
Даль прозора, синь гаїв,
У пір"їнах неба просинь,
Зник, на подив, спів птахів.
Причаїлися дерева,
Шкода панського вбрання,
Налітає вітер з степу,
Лист шматає навманя,
І летить той лист за вітром,
Плаче, стогне, шелестить,
І мандрує білим світом,
Щось про осінь гомонить...
Ліс, кущі горять - пожежа!...
Верби листячком лоскочуть,
Шелестять тополі-вежі,
Щось стурбоване шепочуть...
Сонце їде тихим возом,
Вже й на обрій повертає,
Купа хмарок понад лісом,
Кіз в толоці випасає.
Тепло, лагідно на сонці,
Днів дай, Боже, без дощів,
Ще надивимось в віконце
На осінні сльози злив...
Ще насидимось у хаті
В волохату нічь без снів,
Димарі зачнуть співати,
Що скінчились літа дні,
Що дівкам не дівувати,
Парубкам чекать зими,
Що в притулках ластів"ята
За морями ждуть весни...
*******************************
Снова на пороге осень.
Даль прозрачна, в дымке лес,
Вся в перинах неба просинь,
Щебет птиц, увы, исчез.
Загрустили клёнов ветви -
Жаль, испортился наряд.
Налетел из ст`епи ветер,
Лист срывая наугад.
И летит тот лист по ветру,
Плачет, стонет, шелестит,
Странствуя по белу свету,
Всё об осени шуршит.
Лес, кусты горят - так жарко!-,
Ивы листьями щекочут,
Меж собой деревья в парке
Шепчут , беспокоясь очень.
Незаметно, тихой сапой,
Солнце движет к окаёму,
Стадо облаков над садом -
Козочки пасутся словно .
Мягко, ласково на солнце…
Дней без ливней дай нам, Бог!
Ещё грезится в оконце
Нам осенний плач дорог ...
Насидимся ещё , вроде,
В ночь мохнатую без снов,
Слыша песни в дымоходе:
- С летом кончилась любовь…
Девушкам беречься поздно.
Юношам не до зимы.
А птенцы в высоких гнёздах
За морями ждут весны…