Я почуваюсь мов дівча,
Хоч за плечима стільки років!
Сягаю внуку лиш плеча,
І не зрівняти наших кроків!
Срібло вплітається в косу -
Старіти серцем лиш не хочу.
Хоч осінь нівечить красу -
Зозуля довгий вік пророчить!
Стрілою мчать мої літа -
(Жаль, скільки вкрадено війною!)
Є ще нездІйснена мета -
Не хоче серце супокою!