Ловило хлопченя дощу краплинки
Смiх -переливи сонця золотi!
Як весело летiли тi перлинки!
Не знав, що тата вбили на вiйнi...
Не знав,не розумiв...Його сердЕнько,
Не вiдало нi болю, а нi зла,
Бо поряд мама i дiдусь старенький
I сонячна заквiтчана весна...
А татко не дожив лише пiв слова,
пiв кроку ,пів ковтка лиш до весни...
Звучить набатом пiсня колискова –
Бо ж квіти – з крапель кровi проросли.