Дуэт поэта и Актрисы. Версия 2.
----------------------------
Не в тім біда, що вітер лізе вище…
І з неба поливає злим дощем.
Що біс заліз до мене на горище, -
смакує павутинням, не борщем.
Не в тім біда, що букви на папері
слова складають тільки «я – люблю»!
Що недолугі всі мої манери
І від нудьги ночами я – не сплю!
«Не в тім біда, що ти мене – не любиш»
і за любов мене – готова вбити!
Та… вже мене… ніколи не забудеш.
А я тебе… не зможу розлюбити!
==============================
Конечно, письма я твои – читаю
и знаю всё я про твою любовь.
Но я давно на них – не отвечаю:
ведь мой ответ – в глаза, не просто в бровь!
Не в том беда, что ветер лютый рыщет
и с роз срывает сотни лепестков.
Пылинок поднимает в мире тыщи
и заглушает лепет нежных слов…
Не в том беда, что предан бесконечно,
что между нами – призрачная нить.
А в том, что недоступна я извечно… ,
что я тебя… не в силах полюбить!