Набридло жити в неволі
Підкорятися всім і підряд,
Не такої просила я долі
Стаючи з підлеглими в ряд.
Відчуваєш себе, як у клітці
Випускають лише підкорять,
Негоже вільній вовчиці
Батугом по тілі шмагать.
Втекти не можливо до раю
Не пройшовши тисяча мук,
Не знайшовши свою зграю
Прибігаєш до адських рук.
Кроваві ти ступні цілуєш
З огидою дивлячись в очі,
Їх смерть в уяві малюєш
Бажаючи цього їм щоночі.
Згадуєш счасливі моменти
Витираючи єдину сльозу,
Вигадуючи до них елементи
Зупиняєш думок грозу.
Війшовши в дії бажань
Відчувши присмак крові,
Вона не знала страждань
Бачивши їх тіла безголові.
Вирвавшись з того світу
Побігла по квітучому полі,
Вдихаючи від квітів цвіту
Та запах вічної волі.