Мальовничi Черкаси

Владимир Солошенко
Поле й ліс, вниз Дніпро - ліки серцю.
Відпочити іду в дивокрай.
Це, як зустріч з коханням, що перше,
І для літніх людей, наче рай.

Трьохсотлітні дуби та ялини,
До хмар сосни зросли в небеса.
І беріз косогір поряд з ними,
Це природи одвічна краса.

Повернувся вже спокій до мене,
Нас природа лікує весь час.
Наче килим, тут простір зелений,
Заспокійливий засіб для нас.