Зарубцюються легко шрами

Надежда Рубинская
Я нічого не маю проти,
Ти приходь, наче гість, до мене.
Тільки чинить серденько спротив,
Відчуває: це нездійсненне.

Поміж нами неначе прірва,
Нездоланна та неосяжна.
Час у неї, напевно, зірве.
Стежка долі моя - звитяжна.

Нам підкажуть, що далі буде.
Але хто ж віщуванням вірить?
Вітер змін, чи мене остудить?
Похитнути він зможе віру?

Та нічого не буде з нами,
Подолаємо прірву гідно.
Зарубцюються легко шрами
І розквітне шлях долі плідно.

                07.08.2016