из письма моей знакомой

Александр Ткач 3
***
Ви мене пам'ятали вродливою,
Молодою і трішки грайливою.
А була я січневою зливою
Між короткою миттю і Ерою.
Ви мене пам'ятали відвертою.
Сплинув час, залишаючи спогади,
Як перлини із моря прозорого.
Все життя моє – з пересторогами
Милуватися тихими зорями.
… За стальними замками й порогами,
За дощами у безвість пролитими
Ви мене пам'ятали вродливою.
А не знали – за далями сивими
Тільки Вами жила… і молитвою.