Розкішний стелиться стежиною спориш.
А ось і груша... Як же постаріла!
Стрічає хвіртка - покосилась лиш.
Всміхається матуся ... посивіла...
Цвіте навколо ромашкОвий світ -
Мого дитинства запахи і звуки.
Але чому на серці смутку слід?
...Матусі очі... Загрубілі руки...
В ромашках, васильках, молочаЇ
Купає щедро сонечко проміння.
Зворотнім шляхом йду у відчаї -
Я вкотре відриваюсь від коріння...