У неї своя специфічна врода,
й інколи справді шкода,
що я не стану для неї НИМ.
Тримаючи тон і осанку,
мрію про таку коханку
і тихо ковтаю дим.
Про неї можна складати балади,
вкохавшись лишень в розум й поради,
захоплююсь її поведінкою.
А загалом,
Проведений разом час,
змушує шкодувати щораз,
що я народилася жінкою.