Я ніколи не продам свою свободу.
І ніколи не звикатиму до тиші.
Пити треба звісно - чисту воду.
Каламутна- справді не колише.
Фільтрувати різні забаганки.
Відрізняти гіркоту від солі.
Хай мовчать в засаді партизанки.
І лежить той пил на антресолях.
Хай пищать від страху тихо миші.
Хай мовчать усі раби й підлеглі.
Курять нарики в підвалах десь гашиші.
Навкруги - залеж(а)ні і полеглі.
Хтось полеглий, хтось таки підлеглий,
Хтось лежачий, в когось просто - лажа.
Хтось застиглий в часі чи застряглий.
В когось чистий лист, а в когось - сажа.
Хтось заб'є, а хтось таки промаже.
Імовірність звісно невисока.
Просто так - спокійно існувати.
Це ж не тиха гавань чи протока.
Та потоп не слід імітувати.
Покидай шаблони й постулати.
Поки дай собі часу пожити.
Соромно таки - не програвати.
Соромно насправді - не зіграти.
Бо майбутнє - треба заслужити.