А калина червоніє, зашарілась, мов дівча.
Ця краса нам душу гріє, бо від Бога ця краса.
Бог створив для нас природу: і калину, і дубок.
Загляда на свою вроду верба юна у ставок.
Жито в полі колоситься, дозріває жовтий лан :
Колос золотом іскриться, повний сили і життя.
Жайвір в небі і синичка, ластівка і горобець -
Хоч й малою є пташина, та піклується Творець,
Щоб поживу собі мали ці пернаті малюки.
Навіть в річці риба й жаба мають їжу кожну мить.
Бог створив і ліс, й що в лісі: там є звірі-хижаки,
Там лисиці і куниці,і медведі, і вовки.
Богу діло є до всього: до великих, і малих.
А творіння Боже вгору направляє погляд свій .
Як же любить Бог нас, люди! Нам створив таку красу
Й доручив усе й усюди, нам віддав планету цю.
А пори ночної зорі, що розставив Сам Господь,
Тихо нам з небес шепочуть, що від нас чекає Бог:
Поклоніння, славослів’я, послуху у кожну мить.
Він віддав нам Свого Сина, щоб ми знову з Ним булИ.
Щоб принесли з покаянням всі гріхи до Його ніг
І без сумніву й вагання несли прощення у світ.
Прощення для всіх в Ісусі-Він Спаситель наш Святий.
Щоб жили в Святому Дусі І водилися лиш Ним.
Хочеться, щоб ВСІ прозріли І побачили красу,
Що і справа є, і зліва,І хвалу неслИ Творцю:
За калину, що красніє,І за все наше життя.
А найбільше, щоб за Сина прославляли ми Отця!