://www.stihi.ru/2008/03/04/1988
Не стало чар – рукою,мов, зняло.
Пліш замість кучерів. То як же так!
Очі протерла – не допомогло.
Переді мною пнем – Іван-Дурак.
Жар –птиці пір*я скрізь сліпучий блиск…
Відпрасувавши гору сорочок,
Враз зрозумієш: путає лихий,
Щоб взяти шлюб на небесах і в строк.
.