***

Клер Бланш
Ти збираєшся в ліжко?..
Не гай ні хвилини на сон...
Глянь, як стрімко стирає кордони із ніччю світанок!
І навколо така дзвінка тиша, що навіть крізь скло
Чути, як ставить кішка
Свою лапку нишком
На ганок...

Повертайся до марень...
До сповнених щастя хвилин...
З ними ринь до людей чи до міст, що із пам'яті стерті...
Забувай катастрофи, забувай коридори лікарень...
Стань із болем один на один:
Хочеш плакати - плач взахлин,
Тільки більш не чекай роковин - нічиїх роковин!
Згадай все й відпусти...
Як перед черговою смертю...

Досить суму і жалю,
І сповна вже спито безсоння...
Глянь як стрімко в повітрі нічна чорнота згаса!
Йди, цілуй її руки, вустами вогонь запалюй,
Хай побореться її ніжність з твоєю печаллю...
Повертайся до ліжка.. Є час... Поки на підвіконні
Не заграла у променях сонця ранкова роса...