Мовчав би...

Елена Каминская7
Чи сумно, бо дощить, чи просто
Немає приводу для щастя…
Прийшов ти надвечірнім гостем,
Всміхався хитро, як знущався…

Дві рюмки коньячка і  кава –
Все ніби вчора, все так само…
Та ні, бо почуттів заграва
Зійшла на ніц, така ось драма…

Мовчав би… Бубониш постійно,
Що я жалітиму за нами…
Розбилася скляная  мрійність,
Із сумом дощ зайшов у раму…
(9.07.16)


Перевод Светланы Груздевой -
http://www.stihi.ru/2016/07/23/5032

То ль грустно, что дождит, то ль просто
И счастью-то – сто лет в обед…
Пришёл ты предвечерним гостем,
Так усмехался – спасу нет!..

Две рюмки с коньяком и кофе –
Всё, как вчера, всё так же, но…
Остатки чувства…пусто в штофе.
Обоим словно всё равно…

Молчал бы…пощадил бы драму
И пошлый не бубнил мотив…
Печальный дождь зашёл за раму,
Хрустальную мечту разбив.