Боже, жовтень уже за вікном,
А надворі ще сонця чимало.
Ми йому вже схилились чолом,
Знаєм: бабине літо настало.
Ой, яке ж чарівне і п'янке,
І гаряче - хоч в спеці купайся!
І жіноче кохання таке:
Обпече - а тоді начувайся.
Все забудеш в обіймах святих,
ЇЇ полум'ям грішним зігрітий.
І не знаєш, що краще - весна,
А чи вік оцей бабина літа...
Перевод Ладомир Михайлов
Боже мой, уж октябрь за окном,
Дарит солнце тепла нам немало.
Бьём ему благодарно челом,
Знаем мы: бабье лето настало.
А чарует оно,что сказать!?..
И в лазурном тепле нас купает.
Зрелость женщин сравнить здесь под стать:
Обожжёт, а потом заласкает.
И забыться в объятьях святых,
Этим пламенем грешным согрето;
Чем поведать в стихах золотых,
Что весна в душе - и, в бабье лето...