Світло манить усіх! Вони злітаються, як метелики на світло.
Але потрібно спробувати знайти саме того, хто порине у твою тьму, у найтемніші закутки, зможе обжитися, навести лад, загалом почуватися, як вдома. Адже хто прийме тебе таким, яким ти є? З твоїм внутрішнім чортом, страхами, недоліками, загалом усім тим, чим ти, зазвичай, не бажаєш ділится та прагнеш сховатися та відгородитися від цього. Розібратися у тенетах брехні великої та побрехеньок маленьких. І у повній пітьмі може бачити твої хитрощі, занести удар із середини..., але не зробить цього навіть перед обличчям самої смерті. Залишиться там, назавжди, стаючи твоєю новою... Пітьмою, яку тепер ти нещівно оберігаєш, як зіницю ока. Аби ніхто і ніколи не міг образити того, хто найдорожчий, найрідніший. Інколи... навіть від себе, бо... раптом... Ця людина з-опалу поділиться Твоїм... Хоча...
Вона дасть Тобі безмежну Любов і Нічого Не очікує взамін. Кохатиме тебе просто... Не зважаючи ні на що.
Стане твоєю силою та слабкістю водночас.