За' хід, мов рубінами, пала'...
День стуляє стомленії очі.
З-під шальо'вої хустини но'чі
Місяць однорогий вигляда'.
Наче хто розсипав копійки',
Небеса - у сріблі й позоло'ті...
Як у дивовижному ківоті,
Світло випромінюють зірки'...
Тиша ніжно землю огорта'...
Все - у нерухомості довкола...
І лишень духмяна матіола
У безсонні ко'си розпліта.
І мені не спиться в літню ніч,
Бо липневі пахощі дурманять...
Ту'га по тобі' збудила пам"ять,
Знову я з коханням віч-на-віч.
13/07/16/