Це неквапливе споглядання
Дає i сенс, i опертя:
Плодів достиглих обвисання,
Повернення без вороття.
Оця заглибленiсть у себе,
У свiт довкола, у думки,
Торкання краєчком до тебе,
Душi твоєї берегiв.
I вистраждана непорушнiсть,
Миттєвiсть спокою в собi,
I слабкiсть внутрiшня, i мужнiсть
В моїй нерiвнiй боротьбi
З собою, свiтом. I єднання
З усім назавжди... З усiма...
Прощення... Втiм ще не прощання..
Хай буде свiтло! - Не пiтьма!
Ця партитура досконала,
Ця суголоснiсть вiдчуття
Дають менi високе право
Сказати: "Так! Жила... Була..."
м. Донецьк, 11.07.2016 р.