www.stihi.ru/2016/03/28/5211
Були численні промахи й невдачі,
І сльози тихо знов і знов,
Та мама сказала: що більше не плаче,
Зовсім не плаче – давно.
Плечі візьму обійму – їй відрада…
Де у валізі вино?
Це у доньки сльози ось вони - рядом,
Мама не плаче давно.
Відрізало мовби, більше не плаче,
Закінчився слізний ліміт.
Баби російські, як загнані «клячі»
Не скажуть і де в них болить!
Не скажуть і навіть господу Богу,
Нехай принесе херувим:
Матері завже прохають підмогу
Дітям, що плачуть, своїм!
Мамо, мені витираєш ти очі,
Вибачиш все, як завжди
Всі негаразди,бессоннії ночі
І відвернеш від біди.
Мовиш мені, що для щастя родила,
Тільки де рай, там і змій…
Смерті таке переможне є жало –
Маму мою пожалій!