Молода, струнка та нiжна

Гойнолка
Боже мій... Я знов не розумію,
Навіщо ж Ти позволив покохати
Ту, яка в моїх палких обіймах,
Поряд іншого воліла б знати...

Молода вона, струнка та ніжна,
Тільки стогне від мого кохання...
Та душа, повита комом сніжним,
Розриває серце від зітхання.

Наче відбуває покарання,
Наче грає вимушені ролі...
А в очах її нема бажання,
Лиш жагА, та мук нестерпних болі.

      ****

Молода, стройна и нежна /оригинал/

Валерий Гурков

Господи! Опять я без понятия
Для чего позволил полюбить
Ту, которая в моих объятиях
Грезит об объятиях других...

Молода, стройна и нежна
Стоном отвечает на любовь,
Да душа, что комом снежным
Разрывает сердце и хладит ей кровь.

Словно отбывая наказание
Иль играя чью-то роль,
Нет в глазах того сияния,
Только похоть да презренья боль...