Вириваються з мене вірші,
Як з відкритої клітки птахи,
Чи то може
Від самоти,
Чи від того,
Що щастя не мати
Вириваються з мене – слова
Ще гарячі, палкі як от жару
Невгамовна пекуча смола,
Заливає вуста ,щоб мовчала
Вириваються з мене – світи
По яких мене ноги носили
Я , як ті подорожні,сліпі
Заховала в середину
Виривають з мене
Люди
Поеми
Тварини
І як після того,
Я жити повинна ?