Танці од вечора до зорепаду!
Босу танцюємо разом з парадом.
Босу од серпня і до листопаду.
Босу танцюємо всі до упаду.
Боса!
Босу танцюємо в парках, на пляжі.
Вдома, на вулицях – всі в боса-ражі.
Босу танцюють багаті. Бродяжки
Босу тупцюють, розстібують пряжки.
Боса!
Босу у чоботах і босоногі.
Танці не сцені і на дорозі.
На карнавальних візках, на підлозі.
І дітлахи, і старі, і дорослі.
Боса!
Ближче до мене горнися, рідненька.
Очі грайливі, плечі біленькі.
В босі спливемо з тобою у Вирій,
Наче дві птахи, бо дай, сизокрилі.
Боса!
Най повернемося вранці додому.
Щастя польоту пізнаємо, втому
Шалу од ритму справжньої боси.
Ну ж, розпусти свої чорнії коси,
Ти моя боса!
Боса бринить іще струмом по вінах.
Боса не беріг спадає по хвилях.
Та утихає як спомин про щастя.
Боса, й твоє завмирає всевластя…
Боса!