Пам'ятаю твої ніжні руки,
Від їх жару чуття на межі...
Але нас роз'єднала розлука,
І ми стали тепер, як чужі...
Ти десь там наодинці з собою,
Може мрієш, а може і ні...
А я душу поранену гою,-
І серденько горить у вогні...
Я без тебе всі ночі і ранки,
Біль душевний гіркий, як полин...
Виглядають тебе з-за фіранки,
Моя радість,- доня та син!
20 06 2016 р
Вікторія Р