Намалюю або неповторна весна

Неповторна така і світла,
кличе до себе красуня-весна.
Погляд її завжди привітний,
землю немов немовля колиса.
Всіх надихає на гарні вчинки,
росами змиє гірку сльозу.
Очі її волошково сині.
Я намалюю її красу.