Я фізично занемогла,
Душа моя в'яне,
Але вогонь, що в ній пала,
Ніколи не згасне.
Аби лиш не обпектись,
Не обпалити крила,
Прошу тебе, не помились,
Не зірви наші вітрила.
Я знаю, багато часу минуло,
Я знаю, у нас любов.
Але раптом щось все ж кольнуло,
Хочеться знову твоїх довгих промов.
Хочеться іноді просто мовчати,
Бути разом один на один,
Наші душі воєдино з'єднати,
Вернути наш куточок святинь.
Ми ж разом, так, коханий?
Разом, як і казали.
Бережемо в долонях наше кохання,
Плекаємо, як і плекали.
Давай повернемось до принципів,
Не до "втоми" й "навчання",
Будем сидіти, дивитись на грицики,
І забудемо слово "прощання".
Благаю, давай бути разом,
Завжди і усюди,
Світ нашим щастям прикрасим,
Допоможемо щасливішими стати людям.