Ховаючи зорі в кишені
Ламаючи місяцю роги
Янгол блукав у пустелі
До крові він стер свої ноги
В тенетах холодної ночі
Марніли і падали пір'я
Горіли смарагдові очі
Тримайся!Ще трохи терпіння
До неба не вистачить сили
Йому туди не повернутись
Та він і не прагне скоритись
До Неї дійти б і забутись
Вже майже!Ще трохи!Я зможу
Безсмертя віддав за кохання
Навіщо страждати,мій Боже!
В душі все палкіше бажання
Зірок все ряснішало в небі
А серце стискалось до болі
Янгол блукав у пустелі
В пустелі власної долі
18.06.16