Чомусь я знову тут печально молодію,
і радісна жура болить, не відпуска..."
Володимир Базилевський
Оригинал:
http://www.stihi.ru/2016/06/15/8340
Замкнутись від усіх і радісно ридати :
Як скривджені роки нечутно відгули,
Про вироки сумні і тоскні серця дати,
Що в темряві гріхів невидимі були...
О, серденько, мій Бог ! Прости, що манівцями
До Тебе тяжко йшла, не відая причин ? -
Отож тепер душа позначена рубцями...
Зате, нарешті, є омріяний спочин !
Зате нема й знаку лжеістин самотину,
Нема для Зла в душі поживи чи шпарин...
Я - знайдена Творцем! - Улюблена дитина!
І витичений шлях - скінчився серпантин!
Як можу - прислужусь ! Несу Добра жарини,
Щоб зацвітав наш край узнов весняним крином!
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Закрыться ото всех и радостно рыдать мне:
Ущемлены, года неслышно отцвели,
И выводы грустны, с тоски налётом даты,
Что за грехами мне не виделись вдали…
Моё сердечко, Бог! Окольными путями
Шла тяжело к тебе, не гладкою рекой.
За то теперь душа отмечена рубцами…
За это же мне дан желаннейший покой!..
Зато и знака нет лже-истин однобоких,
И нет для Зла в душе ни пищи, ни щелей.
Я найдена Творцом! Любима Им до срока!
И выпрямлен мой путь – идти мне веселей!
Сколь в силах, послужу! Несу Добро я зрячим,
Чтоб зацветал наш край, весь в лилиях горячих!
Картинка из Инета