Ти розділив мій біль, як обіцяв,
Але ціною зламаних дверцят
До серця неприступного мого.
Ти, мабуть, зрозумів мене неточно,
Коли спокійно, навіть так охоче
Розбив мій біль зухвало на шматочки,
І не впізнала я твого лиця...
Те, що зробив ти, – навіть не підступно,
А якось ревно... Все одно даремно,
Бо гострі крихти зламаного болю
Впились в твоє кохання мимоволі
І залишились в ньому до кінця.