Оригінал:
пір'їнку з крилець янгола зніму
таку напрочуд ніжно голубину
і обезболю серденько йому-
чиємусь закривавленому сину
торкнуся до невистиглих зіниць
і вуст що неціловані ще зовсім
як хлопчик той упав на землю ниць-
то золотом заголосила осінь
то хмари зворохоблені умить
застигли серед неба у мовчанні
а янгол зойкнув : де тобі болить?
і миттю обезкровив рани рвані
і плакала росою далечінь
відтоді відтепер і без упину
хрещатий слід
промолене "амінь"
і сивий стогін:
сину
сину
сину
© Світлана Костюк
Перевод с украинского Светланы Груздевой
…и пёрышко с крыл ангельских сниму
столь нежное что схоже с голубиным
сердечко обезболю я ему –
чьему-то окровавленному сыну
коснусь зрачков я неостывших глаз
уст нецелованных пока и вовсе
как мальчик тот упал на землю враз –
то золотом заголосила осень
то туч разволновавшихся болид
застыл в небесном куполе в молчанье
и ангел ойкнул: где, скажи, болит?
и рваные вмиг обескровил раны
бескрайняя росой взмолилась даль
с тех пор теперь и неостановимо
крещёный след
молитвенна печаль
и стон что сед:
о сын мой
сын мой
сын мой