Цей ранок став причиною мого болю.
Ще ж занадто високо місяць,
Для метелика, що був гусінецею.
Ще ненастала тремтлива весна,
Я ж дощ, дощ, що пішов однією краплиною.
Я не знайшла у тобі вільного місця,
Божевільна з поміткою в медкарті
Хочу бачити тебе увісні, я - звихнулась.
Для зорепадів що виповнюють бажання.
До серпня що без двох місяців рік,
Для чистого неба з туманом,
Відносна вологість занадто висока.
Начебто остання вічність, що я з тобою ,
Не можу згадати котра година, збилась з часу лік.
Коли твоя посмішка вводить в цю смердючу оману,
Ти заглибоко, хоч я вже на дні.
Життя і мрії - це всесвітній потоп.
Ще не скресли кремезні льодовики,
І гори здебільш - голі і кволі,
Лавини несуть горе й розруху.
Нерівномірне світове серцебиття,
І всі язики нещасні душею,
Що стають асоціацією болі,
І дорівнюють числу один.