://www.stihi.ru/2011/06/01/3776
Небес ще свіжа голубінь,
В минуле дух весни йшов пішки…
Медовий травень – той собі
Зірвався легко з квітоніжки.
І не побаче він льонів,
що вибілить червнева суша,
і як відступить з берегів
вода у річечках-калюжах,
і не побаче, як жара
зусюди буде сатаніти,
і стануть марою добра
в липневих снах
дощі бродити.