Разрыв

Любовь Голейчук Коэн
 
Не выхолаживай мне душу.
Я, как всегда, в плену невзгод -
Одна, слепа и безоружна,
И нет надежды, что дойдёт
День до конца, не разлучаясь
Со мной, что в новой маете
Замечу вздох гардин случайно,
Плюсующих немую тень
С моей, такой же безголосой,
Что будет мир, и жизнь легка,
И наших вен живые лозы
Переплетём мы на века.

***

Нет дома, денег - всё тщета.
Светили нам иные дали.
Звёзд не умели сосчитать,
А денег вовсе не считали,
Хоть не имели. Где же ты?
В плену у новых арифметик?
Я вычисляю ход звезды:
Мне по глиссаде в сердце метит
И попадёт когда-нибудь…
На запах ветра и корицы
Вернусь домой. К тебе - мой путь,
И я смогу не раствориться
Во времени в краю болот.
Я по трясине, как по суше
Пройду, меня не засосёт.
И новый день наш будет лучше,

Но если будет…

1994

Иллюстрация- из интернета.


Перевод на украинский язык:Розрив

Мирослава Стулькивская

Не вихолоджуй мені душу.
Я, як завжди, в полоні змін.
Одна й безпомічна, і мушу
 Надіятись - дійде ще мій
 День до кінця...Не розминеться
 Зі мною. Завтра, в новім дні,
Десь тінь твоя німа знайдеться,
Прийде і підморгне мені,
Зустрівши іншу, безголосу...

І буде мир, нове життя.
Ми наших вен цілющі  лози
 Переплетемо в майбуття.

Бо слава й гроші -  марнота,
Але ж ми  вище пролітали.
Зірок на небі -  дрібнота.
А грошей і не рахували,

Хоч і не мали. Де ж ти, де? -

В полоні нових арифметик,
Поки  цілюще світло йде
 У моє хворе серце. Де ти?

Ну, що ж,я підставляю груди.
Мій шлях - до тебе... Зупинитись?
І хай здійсниться все, що буде,
Коли не зможу розчинитись
 У часі, на краю боліт.

По трясовині, як по суші,
Пройду, залишу тільки слід...
І день новий прийде у душі...

Якщо так буде ...

2016