Ірина Косенкова- стихи.ру
http://www.stihi.ru/2015/04/13/1375
Горювала-плакала матінка одна:
бо синів-кровиночок стратила війна.
Серце болем стиснуте, темно їй в очах,
охопили голову полум’я і страх.
ГадкИ-думкИ крутяться: «А для кого жить?
Чи війну проклятую, чи себе корить?
Всі чотири хлопчики у чужій землі.
Мо’ могили травами-зіллям поросли?
Мо’ у полі біднії десь вони лежать?
Щоб змогла би діточок рідних відшукать».
Та й від горя крикнула Богу в вишину:
«Я замість кровиночок ляжу в землю ту!
Змилуйся, мій Господе, забери мене!
Ні одного хлопчика смерть хай не візьме!»
І любов матусина підняла синів.
Всі сини вернулися та й до себе в дім.
Та зустріти матінка вже їх не змогла –
За синів-кровиночок в землю полягла.
Травень, 2016р.