Твоя нежива зима
важливіша за міф у кімнаті.
Ти в руках мою душу тримав,
а здавалося, що розп'яття.
Твоя одинока тропа
Досконаліша трас заїжджених.
Я тобі розкажу про па,
якими нам не дійти до них...
Твої вогняні світи
Не приємлять реальність повністю,
Якщо можеш, то присвяти
Все життя для одної повісті.
А мені розпилятись в бриз
Берегами стальних історій.
Я спускаюсь по днях униз
А здавалось, іду угору...