Я щось важливе забуваю.
В мені відбитки ваших душ.
Від прагматизму і до раю
Лишь циферблат церковних служб.
Я із секунд-молекул звита,
Як паралелі в безкінечнім,
Узором хаосу і світла,
Згубила в низці втеч німб...
І розпиляючись на вдохи,
Я щось сказати не зуміла.
Мені наснилося два кроки
Від нереальності до дива.
В мені знеструмили кохання,
Бо я за нього не платила.
У двадцять два - думки заранні
Крізь цілі рвуться, мов вітрила.
Я щось важливе забуваю.
В моїй душі без паспортів
Боги збираються у зграю,
А ти, мій янгол, полетів.