***

Що змінилось, як потрапила в вирій часу:
Мене розібрав по цеглинах, випив фундамент,
і кільцем циферблату овінчував сум
із причалом заходу, а, може, з вами...

Коли у часописах зникне потреба?
Я в системі Безмежність - планета восьма.
Навіть сонце поставить крапку в пожежі неба,
перш ніж піти у відкритий космос.

Мій останній візник ніяк не прибуде.
А ціна переправи - одна із весен.
Я - нове покоління дітей Іуди:
продаю свою душу під прес N,

щоб поставити пробу моєму металу.
Там уся особистість у коді стислась.
І ви при зустрічі не питали:
"Чи щирість купують у злотих числах".

Я й сама тоді голодом не вривалась
то в очі людей, мов в пустелю самотню,
то зі світла мережені покривала,
які прикривали собою безодню.

І сьогодні лишаюсь незмінно справжня,
як натурщиця-муза у циклі Хроносу.
Я - таланту твого непомітна стража,
крізь віка на Голгофу легким сном несу.