Тиша, ніч, і сяють зорі,-
Та примари дерев в далині...
Так приємно літом надворі,
Що не хочеться в дім мені.
Покотився туман рікою,
Очерет по-під берег шумить...
Хтось іде ходою легкою,
І під ніс щось собі гомонить...
Певно теж, як мені не спиться,
І побути спішить в самоті...
Яскравіше став місяць світиться,
І, як в ситі зірки золоті...
20 05 2016 р
Вікторія Р