Без права володіння, без надії
На почуття… Лише одні бажання.
І знову входять у шалені мрії
Вже рідні очі, тільки без кохання.
Ми, як вогонь і лід, земля і небо,
І в кожному із нас щось невідоме.
А я зруйную цілий світ для тебе,
Ти в пристрасті моїй забудеш втому.
Обпалиш, мов вогненними, вустами,
Без права володіння, без надії…
Вже осінь закидала нас листами,
Спустились роси на пухнасті вії.
Вогонь і лід. Чужі. Та знову разом.
Земля і небо. Пристрасть без кохання.
То осінь нас звела нечутним джазом,
Ти - мій наркотик, я – твоє бажання!