***

Янина Бурмистр
П'янкі вуста цілують ясні зорі
Вже ледве ніч спустилася мінлива,
А навкруги, із безлічі історій
Рясним дощем стікає з неба злива.
 
І мов каміння сипляться додолу
Чиїсь думки, що все в житті можливо...
Чи варто так надіятись на долю,
Що буде день і знову буде диво...