«Травень, зачарований бузками...» (Людмила Юферова)
(http://www.stihi.ru/2016/05/10/10066)
-----------------------------------------------------
День спішить алеями й стежками,
Аж людей торкає на ходу.
Травень, зачарований бузками,
Йде по Ботанічному саду.
Від п’янкої весняної зваби
Білий світ навшпиньках завмира.
Сонячними зграйками кульбаби
На пікнік збігають до Дніпра.
Небо, аж до космосу прозоре,
Ніжиться у розкоші шовків.
Нас колише мерехтливе море
Світло-фіолетових бузків.
Ми шукаєм хрестики бузкові
Із п’яти щасливих пелюсток.
І росте зі щирої розмови
Почуттів упевнений росток.
Біла, голуба, рожева піна…
І у серці щемко-теплий струм…
І упали душі на коліна,
Щоб вдихнути ніжності парфум.
**********************************
День спешит то стёжкой, то аллеей,
Встречных задевая на ходу.
Май наш, околдованный сиренью,
Бродит в Ботаническом саду.
От соблазнов всех весенне-пьяно
Белый свет на цыпочках стоит.
Стайка одуванчиков с поляны
На пикник стремглав к Днепру бежит.
Небеса прозрачности бескрайней
Нежатся в роскошестве шелков.
Море нас цветочное качает,
Светло-фиолетовых тонов.
Ищем вместе в крестиках сирени
Пятый и счастливый лепесток.
И растет, от искренности млея,
Наших чувств уверенный росток.
В розоголубой и белой пене...
Трогательно-тёплый крови путь...
И упали души на колени,
Чтобы запах нежности вдохнуть.