Я стукаю в двері, та двері закриті.
Не чують Мій голос. Хоч видно, та сплять.
"Впустіть Мене в серце," - прошу їх щомиті.
Та душі байдужі затято мовчать.
Гріхи їм закрили і очі, і вуха.
Нажива - їх бог, до влади - дорога.
Моїх попереджень ніхто з них не слуха,
Не вірять у Мене, у Справжнього Бога.
І знов на планеті содом та гомора.
Не ждуть Мене зовсім, та скоро прийду.
На землю не стану. І здвинуться гори.
А Я тільки вірних Своїх заберу.