ЛЮДМИЛА ЮФЕРОВА
Невже про це ми мрiяли колись?
(http://www.stihi.ru/2016/04/28/8594)
----------------------------------------
Фантомне щастя стомлює до смерті,
Думки болючі у клубки сплелись.
Ми душами до відчаю приперті.
Невже про це ми мріяли колись?
Як стишити гінкі сердечні ритми
В заплутаних провулках недовір?
Як голос із минулого прикрити,
Що серце їсть, як ненаситний звір?
Чи варто, чи доцільно, а чи треба?
Ти від життя такого не втомивсь?
А знаєш, краще я піду від тебе…
Невже про це ми мріяли колись?
************************************************
Фантомы счастья вызывают жалость,
Больные мысли, как в клубках, сплелись.
Мы душами отчаянно прижались.
Про то ль мечтали мы с тобой всю жизнь?
Замедлить как сердечных гонок ритмы,
В проулках недоверья не пропасть?
Как голос из былого перекрыть нам,
Что сердце ест, чья ненасытна пасть?
Не стоит, не разумно и не нужно?
Ты от житья такого не устал?
А знаешь, от тебя уйду я лучше...
Про то ли ты со мной всю жизнь мечтал?