www.stihi.ru/2007/02/05-1114
Рано – в минуле, в прийдешнє – не гоже,
А сьогодення – жорстке дуже ложе.
Тут формулу щастя знайти не дано –
Не пухом лягає життя полотно:
Діри є, плями, обірвана нитка,
Зморшки нещасть мені не випрямити.
У лінії долі один і той злам –
Із лиха сплетінь, із непростим вузлом.
Та тільки поманить надії міраж,
На думці – бажання, а в серці - кураж,
Рано в минуле, ще жити і жити,
То ж у клубок! Аріаднову нитку.