Дзеркала світи потойбічні
Реальність, а входу немає.
Це мешканці наші безвучні
Життя разом з ними минає.
В дзеркалах відображення стигнуть
В закутках десь уява блукає
Думки зачаровано линуть
З тих очей, що в нас зазирають.
Чи може варто запитати
-Куди я йду, чого бажаю?
Й думки свої перелистати,
Щоб не стоять поблизу краю.
Реальність, ось дзеркало твоє
Думки... уява...вчинки... дії...
Вдивися у життя своє
Й настануть бажані події...