Автор: Василь Симоненко (1935 - 1963)
В переводе с украинского языка Инессы Соколовой
ЛЕБЕДИНОЕ МАТЕРИНСТВО
Грёзы-лебеди в тумане, крылья розовеют.
Звезды падают в лиманы, отблески бледнеют.
В дом заглядывает сказка серыми глазами,
С материнской нежной лаской, добрыми плечами.
Убегай скорей, досада, не приди обратно,
Не пущу до колыбели, прочь ступай от хаты.
Приплывают до кроватки лебеди, зарницы,
Опуская тихо зори сыну на ресницы.
Разбудил крик петухов бойко на заре,
И танцуют лебеди в хате на стене.
Хлопают пернатые, с розовым пером,
И ласкает марево золотым крылом.
Вырастешь, сынок мой, позовут дороги,
Не дай бог, воспрянут ото сна тревоги.
При хмельных закатах мавки чернобровы, (нимфы)
Будут ждать привета, нежности с любовью,
Выбирать дано им во саду зеленом,
Средь ребят чернявых, чтоб стать нареченной.
Выбрать можешь в жёны девушку для жизни,
Выбирать не сможешь маму и Отчизну.
Выбрать можно друга и по духу брата,
Никогда не сможешь маму выбирать ты.
Следовать повсюду будут за тобою
Только очи мамы, с трепетом, любовью.
Если вдруг споткнешься где-то на чужбине
Вспомнишь Украину – тополя и нивы.
Память всколыхнется, листьями зашепчет,
С теплотой ответишь: – Скоро будет встреча!
Многое на свете можно выбрать в жизни,
Выбирать не можешь маму и Отчизну.
Оригинал
ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА
Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
Заглядає в шибку казка сивими очима,
Материнська добра ласка в неї за плечима.
Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,
Не пущу тебе колиску синову гойдати.
Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,
Опустіться, тихі зорі, синові під вії.
Темряву тривожили криками півні,
Танцювали лебеді в хаті на стіні,
Лопотіли крилати і рожевим пір'ям,
Лоскотали марево золотим сузір'ям.
Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.
У хмельні смеркання мавки чорноброві
Ждатимуть твоєї ніжності й любові.
Будуть тебе кликать у сади зелені
Хлопців чорночубих диво-наречені.
Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.
І якщо впадеш ти на чужому полі,
Прийдуть з України верби і тополі.
Стануть над тобою, листям затріпочуть,
Тугою прощання душу залоскочуть.
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Весна 1962
Джерело: В.Симоненко. У твоєму імені живу. "Веселка", К., 1994